Українцям за кордоном не можуть вручати повістки
Іноді українці стикаються з інформацією про людей, які ухиляються від призову на військову службу, поїхавши за кордон і уникаючи зобов'язань. У той час не існує чітких методів, як покарати таких ухилістів. Про це розповів адвокат Станіслав Польовий виданню "УНІАН".
Згідно з рішенням Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, усі посольства та консульства України зобов'язані вести облік громадян, які підлягають призову. Це включає своєчасне інформування українців, які перебувають за кордоном, про початок нового призову та мобілізації, а також допомогу в їх поверненні на батьківщину.
Відповідно до встановлених правил організації та проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закон вимагає наступного:
Бути на військовому обліку в консульських установах України за кордоном у разі виїзду за межі країни більш ніж на три місяці.
Особисто з'явитися до посольства чи консульства України протягом семи днів після повернення до країни з паспортом громадянина України та військово-облікових документів для взяття на військовий облік.
Громадяни, які виїжджають за кордон терміном до трьох місяців, залишаються на військовому обліку і зняття з обліку не потрібно.
Проте система немає чіткого механізму. Співробітники посольств та консульств не можуть видавати повістки громадянам. Крім того, немає повноважень для примусового повернення в Україну, оскільки це можливе лише за згодою міжнародного суду. Громадяни України практично не можуть бути видані іншим країнам, оскільки виїзд до або під час військового конфлікту не є злочином.
Єдиною проблемою для тих, хто вже за кордоном незаконно, може стати складність в отриманні тимчасового захисту та влаштування в Європі. Вони повинні мати законні підстави для набуття тимчасового статусу, які відсутні у них при незаконному перетині кордону.
Як каратимуть після повернення додому?
Щодо санкцій, на які чоловіки можуть очікувати, повернувшись на батьківщину, існує кілька видів юридичної відповідальності. Залежно від конкретної ситуації, вони поділяються на дві категорії – кримінальну та адміністративну.
Кримінальна відповідальність:
- Ухиляння від призову до військової служби під час мобілізації. Якщо метою перетину кордону було уникнення служби, це може спричинити позбавлення волі терміном від 3 до 5 років.
- Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди посадовій особі може бути покарана штрафом чи позбавленням волі.
- Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут або використання підроблених документів, печаток, штампів може призвести до штрафу, арешту або обмеження волі.
Адміністративна відповідальність:
- Відсутність явки у військкомат під час дії Указу президента України "Про проведення спільної мобілізації" може спричинити штраф до 8500 гривень.
- Спроба незаконного перетину кордону може бути оштрафована у розмірі від 3400 до 8500 гривень або призвести до адміністративного арешту.
Нині міжнародне право обмежено у своїй ефективності у цій проблемній ситуації. Чинні методи покарання порушників, які закріплені в українському законодавстві, можуть бути застосовані лише у випадку, якщо особи перебувають на території України.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що в Україні можлива мобілізація авто, у кого можуть забрати транспорт.
Також ми писали, що названо категорії військових, які можуть звільнитися зі служби.
Нагадуємо, що у Міноборони України ухвалили жорстке рішення щодо керівників ТЦК.
