Як зазначають юристи, в українській судовій практиці майже відсутні випадки успішного оскарження рішення про мобілізацію, проте існують і винятки. В якому разі рішення ТЦК можуть признати протиправним та скасувати його, - пояснює «Стіна» з посиланням на «Судово-юридичну газету».

Скасування рішення ТЦК в судовому порядку

За матеріалами видання, сьомий апеляційний адміністративний суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким було не лише визнано протиправним і скасоване рішення ТЦК про призов військовозобов’язаного - священнослужителя церкви Євангельських християн-баптистів, але й скасовано наказ командира про його зарахування до списків особової частини.

В цій справі №600/1095/25-а йшлося про призов пастора релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів «Дім миру» (рішення Сьомого ААС від 23 червня 2025 року).

Також Сьомий ААС наголосив на важливості забезпечення балансу між конституційним обов`язком захисту держави та правом на свободу совісті та віросповідання.

«Хоча умови воєнного стану можуть зумовлювати певні обмеження прав і свобод, повне ігнорування права на відмову від військової служби з мотивів совісті, особливо для осіб, чиї релігійні переконання є глибокими та послідовними, може становити порушення міжнародних стандартів у сфері прав людини» – зазначив суд, посилаючись на відповідну позицію Венеційської комісії.

Нагадаємо, раніше Сьомий апеляційний адмінсуд у постанові по іншій справі 560/8465/24 від 16 квітня 2025 року визнав дії ТЦК щодо призову протиправними. Втім, вказав, що зі служби звільнити такого мобілізованого неможливо, зокрема, з огляду на позицію Верховного Суду щодо незворотності наслідків мобілізації у справі №160/2592/23. Відповідну позицію про неможливість скасування наказу про зарахування до списків частини, незважаючи на порушення процедури призову, раніше висловлювала низка інших судів.

Обставини справи

Пастор релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів «Дім миру» звернувся до Чернівецького окружного адмінсуду з позовом, в якому просив скасувати наказ начальника ТЦК від 21 лютого 2025 року про його мобілізацію та направлення для проходження військової служби, а також скасувати наказ командира військової частини щодо його зарахування до списків особового складу.

Рішенням Чернівецького ОАС від 16 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки релігійної організації релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів «Дім миру» від 26 лютого 2025 року позивач є пастором вищезазначеної релігійної організації.

Довідками від 26.02.2025 та від 28.02.2025 р. релігійна організація підтвердила внесення священнослужителя до списків бронювання від мобілізації. Даний список направлений до Генерального штабу ЗСУ і затверджений Державною службою з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).

Так, у травні 2025 року ДЕСС звернула увагу медіа на те, що «безпосереднє бронювання священнослужителів стане можливим лише після того, як ДЕСС своїм нормативно-правовим актом затвердить перелік критично важливих релігійних організацій, а також порядок бронювання священнослужителів, в якому буде вказано перелік документів, необхідних для оформлення священнослужителям відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації».

Згодом, ДЕСС затвердила Перелік юридичних осіб – релігійних організацій, які належать до критично важливих. У підсумку сформовано остаточний перелік із 7726 релігійних організацій.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що у МВС розповіли, як відловлюватимуть осіб, що ухиляються від військової служби.

Варто нагадати, що українців попередили про посилення мобілізації - кому з чоловіків варто приготуватися до проблем та штрафів.