Верховна Рада України прийняла закон, який спрощує процедуру документообігу для бізнесу, зокрема з європейськими партнерами. Новий документ передбачає скасування необхідності підписання актів виконаних робіт. Детально про це пише «Стіна» з посиланням на «УНІАН»

Рада скасувала акти виконаних робіт

За прийняття законопроєкту №14023 в цілому проголосували 230 народних депутатів.

Відтепер сторони договору можуть за взаємною згодою не використовувати акти виконаних робіт, а фіксувати факт надання послуг за допомогою інвойсу, підписаного виконавцем, який визнається первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку.

В пояснювальній записці до документу зазначено, що його мета в зменшенні адміністративного навантаження на бізнес шляхом спрощення документообігу.

"Під час оформлення акту наданих послуг такі реквізити, як посада, прізвище та/або особистий підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції зі сторони замовника послуги, не обов’язкові за умови, що такий порядок оформлення документів передбачено договором і вартість наданих послуг була оплачена замовником у безготівковій формі", – ідеться в пояснювальній записці.

Передбачається, що такий крок дозволить скоротити час на оформлення та надсилання документації, підвищити ефективність внутрішніх процесів підприємств та адаптувати українські вимоги до сучасної бізнес-практики і цифрових реалій.

Такий підхід відповідає міжнародній практиці: у більшості країн світу та ЄС базовим документом для підтвердження наданих послуг є рахунок-фактура (інвойс), а не окремий акт.

Скасування актів виконаних робіт та економія коштів

У вересні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла про плани уряду скасувати акти виконаних робіт для полегшення українським компаніям співпраці з європейськими бізнес-партнерами.

В уряді вважають, що практика обов’язкових актів виконаних робіт є спадком пострадянської моделі документообігу та створює суттєве адміністративне навантаження на бізнес: на управління АВР витрачається до 5% робочого часу керівника і до 13% часу бухгалтера, у великих компаніях до цього процесу можуть бути залучені до 15 працівників, а підготовка та підписання одного акту в середньому коштує 200-300 грн. У підсумку щомісячні витрати бізнесу на обіг «зайвих документів» сягають близько 4 000 грн на одне підприємство.

Свириденко зазначила, що сумарна економія українського бізнесу за рахунок цієї новації може скласти понад 20 мільярдів гривень на рік.

Раніше "Стіна" повідомляла, що Рада розглядає посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та СЗЧ - що очікує на українців.

Також ми писали, що Верховна Рада ухвалила рішення про додаткові відпустки для військових - подробиці.

Нагадаємо, в Україні змінюють правила надання відстрочок від мобілізації - закон вже готовий.