Як повідомляє Ukrainian Wall, в ефірі «Київ24» голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак заявив, що Європа більше не може розраховувати на автоматичну військову підтримку США у випадку нової агресії.

За словами експерта, протягом останнього року європейські країни отримали витверезний сигнал: американська безпекова «парасолька», яка десятиліттями була основою оборони НАТО, більше не сприймається як безумовна гарантія. Це змусило уряди від Лондона до Варшави по-новому оцінити власну обороноздатність і готовність до потенційних викликів з боку росії. Як наслідок, дискусія про «стратегічну автономію» Європи, яка ще кілька років тому здавалася суто теоретичною, перетворилася на конкретний політичний порядок денний.

Історичний контекст: як працювала «парасолька»

Після Другої світової війни Сполучені Штати вибудували систему колективної безпеки в Європі, яка трималася на трьох ключових опорах: ядерному стримуванні, постійній військовій присутності та фінансовому домінуванні в оборонних витратах НАТО. Протягом десятиліть американський оборонний бюджет стабільно перевищував сукупні витрати всіх європейських союзників разом узятих, що дозволяло європейським столицям спрямовувати ресурси на соціальні програми, не надто переймаючись власними арміями. Однак із початком повномасштабної війни росії проти України ця архітектура почала давати тріщини, а зміна риторики Вашингтона щодо «справедливого розподілу тягаря» у 2025 році стала точкою неповернення.

Що сказав експерт

Віктор Шлінчак наголосив, що у Європи більше немає впевненості в тому, що США автоматично прийдуть на допомогу у разі нової агресії росії проти країн НАТО. Саме ця невизначеність змусила європейські столиці переглянути власний підхід до оборони, і процес цей, за словами експерта, уже незворотній — повернення до моделі повної залежності від американських гарантій не буде. На думку Шлінчака, ключовим драйвером цих змін стала не лише риторика Вашингтона, а й усвідомлення того, що росія становить довготривалу загрозу, яку не вдасться нейтралізувати дипломатичними методами.

«Відхід США від ролі головного гаранта безпеки став для Європи серйозним сигналом для того, щоб переглянути свій підхід до оборони», — зазначив експерт. За його оцінкою, саме останній рік став переломним у розумінні того, що американська військова присутність у Європі не є чимось незмінним. Шлінчак підкреслив, що європейські країни більше не можуть дозволити собі економити на обороні в очікуванні, що Вашингтон візьме основний удар на себе.

Цифри: скільки США та Європа витрачають на оборону

Розрив у оборонних витратах між США та європейськими членами НАТО залишається колосальним. За підсумками 2025 року американський оборонний бюджет сягнув близько 860 мільярдів доларів, тоді як сукупні витрати європейських країн Альянсу становили приблизно 380 мільярдів. Таким чином, Вашингтон продовжує фінансувати понад дві третини загального оборонного бюджету НАТО, що дедалі частіше викликає роздратування в американському політичному істеблішменті.

Ще більш показовим є розподіл витрат у відсотках від ВВП. Якщо США стабільно витрачають на оборону понад 3,3% свого ВВП, то середній показник європейських країн НАТО лише у 2024 році вперше перевищив цільові 2%, і то значною мірою завдяки Польщі, яка довела свої оборонні витрати до 4,1% ВВП. Німеччина, попри гучні заяви про переозброєння, вийшла на рівень 2,1% лише завдяки спеціальному оборонному фонду, а Франція та Італія досі балансують на межі 1,9–2,0%.

Що це означає для НАТО та України

Зміна американської позиції має прямі наслідки для всього Альянсу. Європейські країни-члени НАТО вже розпочали активне обговорення збільшення власних оборонних бюджетів та створення автономних від США військових структур. Відбувається це на тлі регулярних заяв адміністрації США про необхідність «справедливого розподілу» оборонних витрат. За прогнозами аналітиків, до 2028 року європейські країни НАТО можуть сукупно збільшити свої оборонні бюджети щонайменше на 30%.

Для України ця тенденція відкриває нові можливості. Якщо європейські країни НАТО візьмуть на себе більшу відповідальність за власну безпеку, це може означати додаткові інвестиції у виробництво зброї, зокрема і в кооперації з українським оборонно-промисловим комплексом. Українські виробники дронів, артилерійських систем та засобів радіоелектронної боротьби вже зараз викликають серйозний інтерес у європейських партнерів, які розуміють, що традиційні американські ланцюги постачання можуть виявитися ненадійними в критичний момент. Спільні оборонні проєкти з Україною дозволять європейцям не лише отримати перевірену боєм техніку, а й суттєво знизити собівартість виробництва порівняно з американськими аналогами.

Реакція європейських столиць

Першими на зміну американської позиції відреагували країни Балтії та Польща — держави, які безпосередньо межують із росією та білоруссю і найгостріше відчувають загрозу. Президент Польщі неодноразово закликав союзників по НАТО підвищити мінімальний рівень оборонних витрат до 3% ВВП, а литовський уряд уже ухвалив рішення про збільшення оборонного бюджету до 3,5% ВВП до 2027 року. Естонія, зі свого боку, оголосила про плани довести оборонні витрати до 3,7% ВВП, що зробить її одним із лідерів Альянсу за цим показником.

У Західній Європі настрої більш стримані, однак і там відбуваються зрушення. Німеччина після років хронічного недофінансування бундесверу створила спеціальний фонд у 100 мільярдів євро, а канцлер Фрідріх Мерц публічно визнав, що Берлін більше не може покладатися на те, що американський платник податків гарантуватиме безпеку Європи. Франція, зі свого боку, активізувала розмови про «європейську стратегічну автономію» — концепцію, яку Париж просуває ще з часів президентства Еммануеля Макрона, але яка лише зараз починає знаходити реальну підтримку серед інших членів ЄС.

Нагадаємо, що раніше низка європейських лідерів уже висловлювали занепокоєння щодо надійності американських гарантій безпеки після змін у зовнішньополітичному курсі Вашингтона. Однак, як зазначає Шлінчак, саме 2025-2026 роки стали моментом, коли ці побоювання перейшли в конкретні політичні рішення — від перегляду бюджетів до запуску спільних європейських оборонних програм. І цей процес, за прогнозами експерта, лише набиратиме обертів у найближчі роки.

Раніше Ukrainian Wall писав: нато екстрено закуповує дрони після інциденту в румунії: кого торкнеться.

Ми вже повідомляли: армія сша випробовує українську антидронову систему: що відомо про «обрій 1.3».

Більше за темою: росія атакує балтію, а пробити не може: як нато виробило імунітет до гібридних атак.