Українцям розповіли, як вони ризикують влипнути через борги
Після повномасштабного вторгнення рашистів борги за комуналку в Україні неухильно зростають. Багато українців виїхали за кордон і не платять за рахунками, а дехто просто втратив роботу і в них не вистачає грошей. Про те, що загрожує за борги з комуналки, розповідає "РБК".
Повідомляється, що борги за комуналку, які накопичилися після 24 лютого 2022 року, стягувати заборонено, проте це стосується тимчасово окупованих територій або тих, на яких тривають бойові дії.
Ця норма діє за умови, що споживачі та члени їх сімей виїхали та надали підтвердження виконавцю комунальних послуг, керуючому багатоквартирному будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у приміщенні вони є споживачами виходячи з укладених договорів (з місця тимчасового проживання іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби).
В результаті стягувати борги через суд комунальні служби з цієї категорії громадян не можуть доти, доки діє воєнний стан. Також під забороною і звернення до виконавчої служби для ініціювання арешту банківських карток або майна.
Наразі в Україні заборонено припинення чи зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі несплати чи оплати не в повному обсязі. Також заборонено нарахування та стягнення пені та штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних.
Це означає, що воєнний стан не звільняє від обов'язку платити за комунальні послуги, але відповідальності у вигляді пені та штрафів не настає.
Постанова уряду №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану" звільняє окрему категорію громадян від сплати комунальних платежів, якщо споживач не мешкав за місцем проживання. Але це не стосується опалення та комунальних послуг, що оплачуються лічильниками, а також управління багатоквартирним будинком (централізовані послуги).
Якщо нерухомість перебуває у неокупованих районах і далеко від проведення бойових дій, комунальні підприємства можуть звернутися до суду за примусовим стягненням (можливий арешт рахунків та занесення до реєстру боржників).
Кредитор має право стягувати заборгованість протягом 3 років, однак за відсутності заяви боржника суд може стягнути з боржника всю суму навіть понад цей термін.
Все ж таки під час воєнного стану стягнення боргів ЖКГ можливе, але судова практика свідчить про те, що частіше накладають арешт на банківські рахунки, нерухомість (не дозволяється користуватися коштами вище дозволеної суми та здійснювати угоди з власністю), але стягнення рідко застосовуються до квартир та авто.
Якщо власник має заборгованість, у тому числі за послуги ЖКГ, і справа дійшла до суду, виконавець може звернутися за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України для виконання зобов'язань.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що українським захисникам розповіли, хто має право на виплату понад 700 тисяч гривень.
Також ми писали, що генератори та павербанки підскочили в ціні перед складною зимою – українців приголомшили цифрами.
Нагадуємо, що у громадян хочуть примусово відбирати земельні ділянки разом зі спорудами – законопроєкт уже у Раді.
