Попереду дикий навчальний рік: без канікул та з робочими суботами, що ще запроваджують

"Для закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти: Якщо можливо, розпочати 2024/2025 навчальний рік у першій половині серпня 2024 року. Це стосується освітніх програм усіх рівнів і всіх здобувачів, крім студентів перших курсів", — запропонували у міністерстві 22 травня. Також у працівників МОН виникла ідея використовувати суботні дні як робочі в теплі місяці року.

21 червня очільник відомства Оксен Лісовий заявив, що у школах навчальний рік раніше не розпочинатимуть, проте планують впровадити зміни у графік школярів, аби уроки починались не раніше 10:00.

Навіщо хочуть скоротити канікули?

На ідею скорочення шкільних канікул і швидкого початку навчання МОН наштовхнула висока ймовірність відключень електроенергії у зимові місяці. Минулої зими таких відключень не сталося попри прогнози, однак Росія почала завдавати потужних ударів по українській енергосистемі навесні, через що уже влітку масштабні відключення стали повсякденним явищем. Уряд і знавці енергетичного ринку просять українців не розслаблятися перед наступною зимою і готуватися, бо шанси, що вона мине так само легко, суттєво зменшились.

У МОН нагадали, що ситуація з відключеннями також впливає й на безпеку всіх учасників освітнього процесу, а також на заклади освіти загалом. "Наша мета — забезпечити підготовку закладів освіти до проходження нового осінньо-зимового періоду та опалювального сезону з урахуванням можливостей залучення альтернативних джерел енергії та гнучкого графіка освітнього процесу, адаптованого до економного використання енергоресурсів", — запевнили у відомстві.

Крім початку навчального року із серпня і по впровадження робочих субот у теплі місяці у МОН також виникла ідея щодо продовження навчання до кінця липня 2025 року. Єдині, кого це не стосуватиметься — випускні курси. Таким чином, студенти мали б вчитися не 10 місяців (разом із сесією), а фактично весь рік. Звичайно, з поправкою на подовжені зимові канікули, графіки яких у своєму анонсі міністерство не запропонувало.

Згодом МОН також попросило заклади освіти про обмеження використання кондиціонерів (з винятком на укриття) і зовнішнього освітлення, а у теплу пору року освітянам порадили відкривати вікна в аудиторіях на провітрювання.

Українці зустріли ідеї міністерства не надто тепло. Насамперед люди обурились, що у й так втомлених педагогів хочуть відібрати вихідні дні. Тоді як у період дії воєнного стану, який триває майже 2,5 роки, їм та іншим українцям не надаються вихідні дні на свята. Також педагоги ставили питання до МОН про те, коли вони мають використати свою відпустку, якщо до кінця червня сесії і вступна кампанія, а у серпні — вже навчання. Також у відгуках на ідею зазначали, що влітку без кондиціонерів у закладах освіти може бути навчатися так само важко, як взимку без опалення, а без літніх канікул діти не зможуть відпочити від повітряних тривог деінде.

Зміни для школярів

У травні жодних змін графіку для закладів загальної середньої освіти МОН не анонсувало. Проте під час години запитань до уряду міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що поки у школах навчальний рік не буде починатись раніше, але є ймовірність внесення змін у розклади занять.

"Щодо шкіл. Ми не розпочинатимемо навчальний рік раніше. Ми працюватимемо з графіками занять там, де немає позмінного навчання, зміщуючи початок уроків у школах на 10:00. Зараз працюємо над цими рекомендаціями", — сказав Лісовий.

Також він зазначив, що місцеве самоврядування відповідатиме за забезпечення шкіл технічними засобами електроенергії. За його словами, їх зараз мають 30% закладів. "У крайніх випадках повертатимемося до змішаного або онлайн-навчання в пікових складних періодах", — додав міністр.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов нагадав, що відповідно до статті 23 Закону України про освіту заклади мають організаційну автономію. "І для виконання своїх завдань, для якості освіти заклад може змінювати розклад, початок занять, словом, діяти за ситуацією. Рекомендація не є наказом. Ми рекомендацію слухаємо, аналізуємо, дивимося, наскільки вона відповідає нинішнім умовам, і тоді вже діємо, застосовуємо або якось робимо інакше", — сказав уповноважений із захисту прав у сфері освіти у коментарі "ДС".

Навіщо взагалі вигадали літні канікули?

Історія літніх канікул у сучасному вигляді має коріння в низці соціальних та економічних чинників, що формувалися протягом багатьох століть. Одна з найпоширеніших теорій пов'язує походження літніх канікул з аграрним календарем.

Так, у сільськогосподарських суспільствах, особливо в Європі та Америці, літо було часом, коли було потрібно багато рук для роботи в полях — переважно для збирання врожаю. Існує поширена хибна думка, що школи закривалися на літо, щоб діти могли допомагати на фермах, але це не зовсім так. Фактично, найбільш завантажені аграрні місяці припадали на весну (посів) і осінь (збирання врожаю), а не на літо.

Більш значущим фактором став спосіб життя міської еліти в XIX столітті, особливо в США і Великій Британії. Заможні сім'ї воліли залишати міста в літні місяці, щоб уникнути спеки та забруднення. Це призводило до того, що багато приватних шкіл закривалися на цей час, оскільки більшість їхніх учнів їхали на канікули.

З розвитком освітніх систем і формуванням обов'язкового навчання, структура навчального року стала більш стандартизованою. Літні канікули виявилися зручним часом для проведення ремонтів у шкільних будівлях і надання вчителям часу для підготовки до нового навчального року. Також це був час для відпочинку та відновлення як для учнів, так і для викладачів. А вже у XX столітті літні канікули стали важливою частиною культурної норми. Вони надають можливість для сімейного відпочинку, літніх таборів та інших освітніх заходів, які виходять за рамки традиційного класного навчання.

Тож вже у серпні ми дізнаємось, чи вирішили навчальні заклади України слідувати рекомендаціям МОН. Адже попри те, що ідея зі страхуванням від важкої зими видається розумною, навряд можна вважати позбавлення дітей канікул, а вчителів — відпусток, хорошим методом у боротьбі збереження якості освіти з російськими обстрілами енергетики. Адже лише один вихідний на тиждень (коли світ часом переходить на три), постійне навантаження і відсутність відпочинку навряд сприятимуть налаштуванню на навчання, мотивації та здобуттю і передачі знань у всіх учасників освітнього процесу.