За скільки транзакцій податкова вліпить штраф від 17000 до 35000 грн
Отже, як стало відомо, що тепер податкова ретельно стежить за всіма грошовими переказами, тому якщо було зроблено понад 50 транзакцій на місяць — то вас можуть вважати підприємцем, адже податкова взялася за українців, які продають щось в інтернеті (до прикладу ОLX) та регулярно отримують перекази. Про це пише Стіна з посиланням на відповідні джерела.
Контролюють людей не через банківську систему — а через чеки, а в разі приховування підозрілої для податкової діяльності — штрафи від 17 до 34 тисяч грн, пояснюють юристи.
Вказується, що контроль здійснюється через фіскальні чеки, які пробивають РРО і ПРРО. Через них видно «хто та за що» отримав переказ та «в якій сумі». Якщо було багато переказів — варто бути готовим пояснити, «чому не зареєстрований як підприємець».
Як саме ДПС дізнається про доходи громадян, пояснили фахівці.
Податківці впритул взялися за контроль покупок українців в інтернеті — збирають/аналізують дані з майданчиків типу OLX, OnlyFans, Uklon тощо й продовжують розширювати кругозір, стягувати неоплачені податки з фізосіб і нараховувати людям штрафи. Оскільки часто-густо покупки сплачують звичайними грошовими переказами громадян (p2p, IBAN), у зливі інформацію в Держподаткову службу запідозрили банкірів. Але виявилось, що фіскали отримують дані оперативніше та навіть простіше, що дозволяє їм виявляти учасників інтернет-торгівлі.
Звідки у податківців інформація
На початку травня громадськість сколихнуло повідомлення від Opendatabot про те, що Державна податкова служба з 1 березня 2025 року розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. А саме: що менш ніж за місяць ДПС було зафіксовано 1,4 млн таких транзакцій на загальну суму 1,6 млрд грн. В межах цього відстеження фіскали звернули увагу на 11 тисяч громадян, які отримали понад 50 переказів на рахунки зі, здавалось би, невеликим середнім чеком — 1142 грн.
50 переказів — це, вочевидь, було мінімальним порогом щодо частоти зарахувань, від якого ДПС починала відстеження, в середньому ж на одну людину припадало 127 переказів.
Окремо аналітики Opendatabot зазначили, що Державна податкова служба моніторила перекази за допомогою Системи обліку даних РРО. Та наразі штрафів не виписувала та людей до відповідальності не притягала. Учасникам операцій вдавалося відбутися попередженнями.
А згодом у соцмережах з`явилася інформація про те, що простих українців почали викликати до податкових органів для пояснень щодо систематичного ведення господарської діяльності в інтернеті.
Чи не одразу після того поповзли чутки про те, що банкіри начебто в онлайні передають податківцям інформацію про перекази фізосіб і в ДПС бачать рахунки людей як на долоні. Оскільки всі пам’ятають, що фіскали мріяли отримати доступ до тих даних ще з кінця 90-х років минулого сторіччя.
Однак у підсумку ці плітки не підтвердилася.
Директор Департаменту податкового аудиту Державної податкової служби Юрій Васюк повідомив, що у згадану Систему обліку даних РРО (СОД РРО) збирається інформація по фіскальних чеках. Онлайн-торгівлю відстежують по чеках.
У СОД РРО потрапляє вся інформація про два види чеків: які проходять через звичайні реєстратори розрахункових операцій (РРО), тобто через звичайні каси, до яких всі звикли, та через програмні РРО (ПРРО) — електроні версії чеків.
СОД РРО була запущена в експлуатацію з 16 грудня 2021-го. Утім, тільки у квітні 2025-го ДПС зробила публічну заяву, що з 1 березня цього ж року завдяки системі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через інтернет та отримують грошові перекази за це. Позначили дві категорії людей, які потрапили під їх онлайн-контроль:
- громадяни, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
- фізичні особи – підприємці, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків тощо.
У квітні податківці наголосили, що за перші 20 днів березня "ідентифікували десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки. В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій, при цьому відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО".
Що податківці знають натепер
Можна не сумніватися, що в травні 2025-го Податкова відстежувала транзакції вже не десятків, а сотень тисяч українців. Принаймні з такої кількості стандартних (РРО) і електронних (ПРРО) надходила інформація.
Юрій Васюк з ДПС повідомив про таку динаміку РРО та ПРРО, з яких надходить інформація до Системи обліку даних:
- березень 2025 року: РРО — 185 953, ПРРО — 490 264;
- квітень 2025 року: РРО — 182 897, ПРРО — 496 930;
- травень 2025 року (на 07.05.2025): РРО — 172 626, ПРРО — 459 362.
Дані про точну чисельність людей, чиї транзакції відстежуються, не наводяться (повну версію відповідей можна побачити в кінці).
"Якщо формою фіскального касового чека ФКЧ-3 передбачене відображення даних як про ініціатора переказу, так i про його отримувача, то така інформація потрапить, буде зберігатись у СОД РРО та буде доступна для аналізу відповідними працівниками ДПС", — водночас уточнив Васюк.
ФКЧ-3 — це фіскальний чек за операціями з приймання коштів для їх подальшого переказу. Первинним отримувачем грошей від покупця може бути майданчик, приміром, Prom-оплата на платформі Prom, якою користуються для безпечних оплат на випадок, якщо споживачу не сподобається товар, його якість тощо. Та коли у покупця, що забере товар, не буде претензій, то майданчик перерахує гроші постачальнику.
Податківці уточнили, що в цьому ФКЧ-3 містяться такі дані:
- Сума переказу (транзакції);
- ПІБ і податковий номер отримувача;
- ПІБ і податковий номер платника.
"У фіскальних касових чеках не міститься інформація про місце реєстрації суб’єкта господарювання, а відображається лише адреса господарської одиниці, де вона формується. Кількість операцій за зміну також не відображається в жодній із форм касових чеків", — пояснив Юрій Васюк.
Та, напевно, фіскалам вистачає й цієї інформації, оскільки вони вміють по податкових номерах знаходити й бізнесменів, й простих людей (за місцем реєстрації).
Податківець підтвердив підвищений інтерес ДПС до торгівлі, і інтернет-торгівлі в тому числі. Фіскальний контроль у цій царині буде тільки збільшуватись і поглиблюватись. Особливо податкові органи будуть цікавитися випадками, коли торгівлею займають прості люди, які не зареєстровані як ФОП (фізособа-підприємець).
"ДПС здійснює контроль за діяльністю фізичних осіб без державної реєстрації виключно у разі отримання інформації про здійснення/отримання підозрілих транзакцій та за умови, що факти торгівлі однорідним асортиментом товарів (в том числі в мережі інтернет) було встановлено безпосередньо самими працівниками ДПС, під час виконання своїх службових обов’язків", — зазначив Васюк.
Як податківці знаходять інтернет-торгівців
Опитані податкові юристі підтверджують активізацію фіскалів останнім часом та відзначають, що ДПС і справді активніше відстежують інтернет-торгівлю за чеками.
"Динаміка здійснення моніторингу таких операцій з кожним роком зростає, особливо після запровадження правил обов’язкового застосування РРО/ПРРО і відновлення податкових перевірок", — визнав нам керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк.
Та це ще не поголовний контроль.
"Податкові органи не в змозі відстежити всіх податкових резидентів, які фактично вчиняють господарську діяльність без належної реєстрації. Допоки податкові інспектори не отримали конкретну податкову інформацію, конкретну скаргу на якогось підприємця або не виявлять його самостійно, вони в повному обсязі не контролюють онлайн-торгівлю як таку. Для цього вчиняється безліч дій", — сказав "Телеграфу" адвокат ЮК Riyako&Partners Андрій Тімонов.
До прикладу він навів ситуацію, що активно обговорювалась у ЗМІ та соцмережах і стосувалася оподаткування доходів, отриманих громадянами України (переважно громадянками) на закордонному майданчику OnlyFans. Тімонов зазначив, що наші податкові органи, скоріше за все, отримали ці дані у вигляді масиву інформації.
"Наші податкові органи отримали від власника платформи OnlyFans інформацію стосовно виплат грошових коштів від цього майданчику на адресу громадян України. А потім вони аналізували всі ці відомості, знаючи податковий код громадянина-отримувача: моніторили їх подані/не подані декларації, перевіряли, хто зареєстрований як фізособа-підприємець. До речі, багато дівчат були зареєстровані як ФОП й подавали декларації, декларували виплати OnlyFans як дохід і сплачували податки. До них не було питань. Та були й протилежні випадки", — розповів Тімонов.
Як відомо, компанія OnlyFans зареєстрована в Лондоні (Великобританія). Станом на 2025 рік ця платформа обслуговувала 3,5 млн активних творців контенту, яким було надано 10,5 млн акаунтів. 84% творців OnlyFans — жінки, а 78,9% користувачів — чоловіки. У січні-травні (на 17 травня) 2025-го загальний трафік OnlyFans оцінили у 252,9 млн відвідувань по всьому світу, що сприяло зростанню дохідності майданчика. Свіжої фінансової звітності ще нема, але відомо, що з 2022-го по 2023 рік дохід OnlyFans збільшився з $5,55 млрд до $6,63 млрд.
До того ж наші фіскали мають змогу дотягнутися й до українських інтернет-платформ типу OLX, Rozetka, Uklon тощо.
"Податкова має можливість перевіряти інтернет-майданчики, де громадяни пропонують товари та послуги, і таким чином виявляти незареєстрованих підприємців", — підтвердив адвокат Leshchenko & Partners Данило Трясов.
"Плідна співпраця може налагоджуватися з "Новою поштою", наприклад, щодо отримання від неї інформації про суб’єктів господарювання, які безпосередньо отримують накладені перекази", — додав Андрій Тімонов.
Водночас в банках заперечили надання Податковій в онлайн-режимі інформації щодо переказів між рахунками громадян і руху коштів на них. Такі відомості належать до банківської таємниці. Фінансисти кажуть, що надають клієнтські дані лише за рішеннями суду й нечасто саме податковим органам.
"На запит податкової ми не маємо право надавати інформацію по закону. Єдиний спосіб — це отримати інформацію за рішенням суду. Іноді є рішення, ініціаторами яких є податкова служба, але зазвичай рішення суду стосуються кримінальних справ", — зазначив заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку, Антон Тютюн.
За що та як податківці карають людей
Іван Маринюк з ЮФ "Ілляшев та Партнери" перелічив найпоширеніші порушення, що їх встановлюють податківці під час онлайн-торгівлі:
- Здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації (без відкриття ФОПу чи юридичної особи).
- Не оподаткування отриманих доходів або їх оподаткування не в повному розмірі.
- Незастосування РРО/ПРРО.
"Питання законності такої діяльності залежить від можливості її кваліфікації як підприємницької діяльності. Здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації є порушенням закону", — підкреслив Маринюк.
Він пояснив, що за умови виявлення незаконної підприємницької діяльності податківці можуть оштрафувати людину на 17—34 тис. грн з можливою конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних внаслідок вчинення такого адмінправопорушення.
"Разом з цим можуть бути нараховані податки і збори на суми отриманих доходів як для суб’єкта загальної системи оподаткування: ПДФО (податок з доходів фізосіб) — 18%, воєнний збір – 5%, ЄСВ (єдиний соцвнесок) — 22%, а не знижені ставки оподаткування для ФОП на спрощеній системі оподаткування) та штрафні санкції. Штраф (від 10 — 50%) та пені на суми несплачених податків та зборів", — роз’яснив Іван Маринюк.
Водночас юристи зазначили, що всі ці податки та покарання будуть нараховуватися на 100% переказів, отриманих як оплати за товари/послуги. На валовий дохід. Тобто людині не дадуть можливості вирахувати тільки чистий прибуток — відняти витрати на виробництво, як це роблять ФОПи.
"Також, бувають випадки, коли особи здійснюють підприємницьку діяльність без реєстрації та сплати податків, при цьому отримують великі доходи від такої діяльності, що своєю чергою призводить до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. У таких випадках такими особами може зацікавитись Бюро економічної безпеки, та у подальшому кваліфікувати їхні дії як ухилення від сплати податків, а за це передбачена вже кримінальна відповідальність", — розповів Данило Трясов.
При цьому експерти переконані, що податківці тільки посилюватимуть перевірки в царині інтернет-торгівлі й активніше штрафуватимуть людей.
"Податкові органи шукають нові можливості для поповнення державного бюджету. Скоріше за все, будуть винайдені інструменти, які дадуть ДПС можливість отримувати інформацію щодо доходів не лише ФОПів, але й фізичних осіб. Зробити порівняння між способом життя, фактичними оборотами по карткових рахунках, витратами та задекларованими доходами не буде складно. Думаю, якщо Податкова отримує доступ до цієї інформації, то, скоріше за все, будемо мати дуже-дуже багато ситуацій, коли громадян-резидентів будуть штрафувати за порушення вимог податкового законодавства", — спрогнозував Андрій Тімонов.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що вже до кінця року Кабмін підготує законопроект про множинне громадянство для українців.
Також ми писали про те, що чоловікам віком понад 60 років розповіли про мобілізацію на службу – подробиці, про які до цього мовчали.
Нагадуємо, що Мінохорони здоров'я б'є на сполох – в Україні активізувалися змії, що треба знати і яка перша допомога.
