Останніми місяцями фіксуються випадки, коли громадяни України несподівано виявляють свій статус у розшуку через систему «Резерв+». При цьому багато хто не мав ні повісток, ні порушень термінів подання даних, а сам факт внесення до «незаконного розшуку» пояснюється розмито. Найчастіше йдеться про рішення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
Докладніше про те, як сняться з незаконного розшуку ТЦК, повідомляє "Стіна", посилаючись на uristy.ua.
Так, нерідкі ситуації, коли громадянин оновив облікові відомості вчасно, проте в системі з'являється запис про нібито прострочення. Після цього ТЦК надсилає запит до поліції, щоб доставити людину для складання протоколу.
Виникає феномен: в основі зазначено, що дані оновлені вчасно, а паралельно вказується зворотне. Це створює ризик опинитись у «незаконному розшуку», навіть виконуючи вимоги закону.
Можливі дії громадянина
Якщо людина опинилась у подібній ситуації, вона має право:
-
подати звернення до свого ТЦК та вимагати офіційного роз'яснення;
-
направити скаргу до Міністерства оборони через гарячу лінію;
-
у разі відсутності відповіді у встановлений термін, використовувати право на судовий захист.
Закон України "Про звернення громадян" передбачає чіткі терміни розгляду заяв. Якщо територіальний центр чи інше відомство не надало відповіді протягом місяця, це є порушенням. Така бездіяльність може кваліфікуватися як основа для визнання рішень ТЦК протиправними.
Судовий захист прав
Ключовим інструментом усунення статусу «незаконного розшуку» є звернення до адміністративного суду. Там можна подати позовну заяву про визнання дій ТЦК протиправними та зобов'язання органу виключити громадянина з бази розшуку.
Крім того, законодавство передбачає можливість стягнення збитків:
-
матеріального - за витрати, понесені через неправомірні дії, включаючи втрачений заробіток;
-
морального – у разі заподіяння громадянину моральних страждань чи репутаційних втрат.
В обох випадках питання вирішується лише через суд.
Види відповідальності посадових осіб
Якщо ТЦК або співробітники Міністерства оборони порушують порядок роботи зі зверненнями, винні можуть бути притягнуті до різних видів відповідальності:
-
Адміністративна: стаття 212-3 КУпАП передбачає штрафи за незаконну відмову у розгляді скарги чи порушення строків відповіді.
-
Кримінальна: стаття 367 КК України встановлює покарання за службову недбалість, якщо дії чи бездіяльність завдали істотної шкоди громадянину.
-
Дисциплінарна: роботодавець може застосувати заходи до посадових осіб, рішення яких визнані неправомірними.
Таким чином, статус «незаконного розшуку» можна не лише оскаржити, а й вимагати відшкодування збитків.
Випадки помилкового внесення громадян до «незаконного розшуку» через рішення ТЦК свідчать про важливість судового захисту.
Якщо скарги залишаються без відповіді чи процес затягується, єдиним дієвим інструментом залишається звернення до адміністративного суду.
Це дозволяє не лише зняти неправомірний статус, а й притягнути до відповідальності посадових осіб, дії яких порушили права громадянина.
Раніше "Стіна" інформувала, що у Міноборони вирішили готувати українців з юності до національного спротиву.
Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що для ЗСУ хочуть запровадити нову форму - "піксель" відходить у минуле.
