В Україні нові правила щодо спадку

Що потрібно знати українцям

Спадщина має значення, кажуть юристи і ті громадяни, хто хоча б колись вирішував питання прийняття у спадок грошей чи нерухомості. А багатьом довелося пережити роки судових засідань, щоби довести своє право на спадщину. Про те, яке зараз законодавство про спадщину в Україні і які надважливі зміни прийнято у 2023 році у питаннях, пов'язаних з оформленням спадщини, говоритьсяу матеріалі focus.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що регулює питання спадкування в Україні, є Цивільний кодекс України. Саме там визначено порядок та механізми ухвалення спадщини, коло осіб, які мають право на спадщину, види успадкування та інші питання, пов'язані з оформленням спадщини. Однак також є певні норми права щодо успадкування, відображені у Сімейному кодексі, каже Микола Коломієць, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери". Зокрема, у Сімейному кодексі України зазначено особливості наслідування для подружжя. Запровадження правового режиму військового стану на території України внесло зміни до нормативно-правового регулювання питання наслідування.

"Зараз президентом підписано Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", який набирає чинності 30 січня 2024 року та регулює, зокрема процедуру відкриття, прийняття спадщини на територіях, де ведуться бойові дії" ;, - зазначає Микола Коломієць.

Чи потрібний зараз заповіт для належного оформлення передачі прав на спадщину та які зміни вніс до законодавства про успадкування парламент у 2023 році?

Юристи пояснюють: успадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкодавець - це фізична особа, права та обов'язки якої після смерті переходять до інших осіб. Спадкоємці — це особи, які набувають права на спадщину. "Спадкування в Україні здійснюється за заповітом та за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи у разі своєї смерті. Відповідно, спадкування за заповітом відбувається у разі, якщо особою до своєї смерті було складено заповіт і він діє на момент відкриття спадщини, тобто на день смерті особи, яка склала за життя заповіт ", — зазначила в коментарі Фокусу адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Тетяна Голиця.

Микола Коломієць додає: заповіт є лише однією з форм волевиявлення особи на передачу спадщини. "У разі відсутності заповіту Цивільним кодексом України передбачено процедуру наслідування згідно із законом, яка передбачає встановлення черг спадкоємців для прийняття спадщини. Законодавством встановлено п'ять черг спадкоємців, залежно від ступеня спорідненості зі спадкодавцем. При цьому, кожна наступна черга спадкоємців за законом отримує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини чи відмови від її ухвалення», — пояснив Микола Коломієць.

Які черги наслідування визначає Цивільний кодекс України:

· перша: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки;

· друга: рідні брати та сестри спадкодавця, його бабуся та дід як з боку батька, так і з боку матері;

· третя: рідні дядько і тітка спадкодавця;

· четверта: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини;

· п'ята: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості включно.

Якщо особа склала заповіт, то право на спадкування отримують ті, хто зазначений у документі, і в цьому випадку черговість спорідненості не має жодної ролі. Більше того, кожна людина має право взагалі передати майно у спадок не родичам.

"Дуже важлива деталь, яка часто викликає питання та здивування у родичів померлого, — спадкодавець у заповіті може розпорядитися своїм майном на свій розсуд, виключивши з кола спадкоємців будь-кого з своїх родичів, або заповідати все своє майно або його частину особі, з якою не перебуває у родинних відносинах. Це його воля та його право. Винятком із цього правила є так звана обов'язкова частка. Це та у спадщині, яку мають право отримати незалежно від змісту заповіту непрацездатні члени сім'ї спадкодавця, до яких належать: малолітні та неповнолітні діти; повнолітні діти, дружина (чоловік), батьки померлого, якщо є особами з інвалідністю 1-3 групи; дружина (чоловік), батьки, якщо вони є пенсіонерами за віком. Вони успадковують половину від тієї частки, яка б належала їм, якби заповіту не було», — розповіла Тетяна Голиця.

Передати майно за заповітом можна будь-кому. Але є обов'язкова частка. Це та у спадщині, яку мають право отримати незалежно від змісту заповіту непрацездатні члени сім'ї спадкодавця.

Однак заповіт не є гарантією отримання зазначеного в ньому майна особами, які були визначені спадкоємцями у заповіті. Справа в тому, що законодавством передбачено можливість для спадкоємців, у разі наявності на те підстав, оскаржити заповіт спадкодавця в суді та визнати його недійсним. Юристи пояснюють: підставами для визнання недійсним заповіту може бути як відсутність дійсного волевиявлення спадкодавця на передачу свого майна, так і порушення закону, наприклад щодо обов'язкової частки для неповнолітніх дітей спадкодавця.

І все ж таки вважається, що оформлення заповіту — краще, ніж його відсутність. "Моя порада дуже проста: якщо особа хоче передати своє майно після своєї смерті комусь одному, воно може це зробити шляхом оформлення заповіту. При цьому, не можна однозначно стверджувати, що оформлення заповіту вирішує питання, оскільки заповіт може бути оскаржено в судовому порядку. Тому, якщо в сім'ї є якийсь "проблемний" родич, і особа не бажає, щоб після його смерті такому родичу перейшло якесь майно в порядку наслідування, можна погодити це питання шляхом оформлення заповіту. При цьому такий родич може оскаржити заповіт у суді (шляхом подання позову про визнання заповіту недійсним), зокрема, на тій підставі, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі (ч. 2 ст. 1257 ЦК України)" , - зазначив адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитро Лазебний.

Юристи кажуть: щоб уникнути визнання заповіту недійсним, необхідно приділяти особливу увагу дотриманню вимог до форми заповіту та порядку його складання. Варто врахувати і той момент, що деяких спадкоємців можна ще за життя спадкодавця позбавити права на отримання спадщини.

Найбільш поширеною підставою для звернення з позовом до суду про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом є ухилення такої особи від надання допомоги спадкодавцю.

"Законодавством України передбачена можливість позбавлення права потенційних спадкоємців на отримання у спадок будь-якого майна чи коштів. Статтею 1224 ЦК України передбачено перелік підстав, за наявності яких право на спадкування у певних осіб не виникає. Тобто вони усуваються від права на спадкування як за заповітом, так і за законом. Усунення від права на спадкування спадкоємців згідно із законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду”, — каже Тетяна Голиця. І додає: найбільш поширеною підставою для звернення з позовом до суду про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом є ухилення такої особи від надання допомоги спадкодавцю, який через похилого віку, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Факт ухилення особи від виконання обов'язку за утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи чи інших спадкоємців.

Борги теж спадщина: чи завжди разом із правом спадкування спадкоємець отримує і обов'язок виплатити борги.

Якщо особа мала дійсний договір споживчого кредиту, то після його смерті борги щодо нього переходять у спадок нащадкам. Таким є сучасне законодавство в Україні.

"Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті”, — пояснює Дмитро Лазебний.

Але важливо пам'ятати, що ЦК України містить низку винятків із зазначеного вище правила.

У ст. 1219 ЦК України йдеться, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, нерозривно пов'язані з особистістю спадкодавця, зокрема:

особисті немайнові права;
право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
права на аліменти, пенсію, допомогу чи інші виплати, встановлені законом;
права та обов'язки особи, як кредитора чи боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

"Платити кредитні борги померлого родича згідно із законом мають спадкоємці першої черги — чоловік чи дружина, які пережили спадкодавця, діти, а також його батьки, або ті особи, які зазначені у заповіті", - зазначив Дмитро Лазебний.

Він навів кілька поширених прикладів успадкування боргів:

Якщо боржник за життя був одружений – дружина виплачує кредит померлого чоловіка чи навпаки.
Якщо подружжя перебувало у розлученні — зобов'язання не переходять колишньому чоловікові чи дружині.
Якщо боржник не був одружений і не має дітей — позику доводиться повертати його батькам.

Цікаво, що борги, отримані у спадок, неможливо оскаржити у суді. Однак таку спадщину можна не приймати, внаслідок чого вона набуде статусу виморочного.

"Згідно з ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язане подати до суду заяву про визнання спадщини виморочною», — каже юрист.

У результаті визнана виморочною спадщина переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. І вже місцева громада відповідно до ст. 1231 ЦК України, яка стає власником майна, зобов'язана сплачувати кредиторам померлого спадкодавця, каже Дмитро Лазебний.

У листопаді 2023 року парламент ухвалив два законопроекти: це проект закону №9287 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку ухвалення спадщини" та законопроект №9288 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо удосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини". Обидва набувають чинності з 30 січня 2024 року.

З 30 січня 2024 року заяву про прийняття спадщини потрібно буде подавати до будь-якого нотаріуса, який здійснює свою діяльність у тому нотаріальному окрузі, де було зареєстровано останнє місце проживання спадкодавця.

"Якщо говорити про законопроект №9287, то одною з основних змін, яка вводиться, є неможливість для нотаріусів здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим законом", — каже Микола Коломієць.

Тим часом, за його словами, інший законопроект (№9288) вносить зміни до обчислення до визначення місця відкриття спадщини в Україні.

"Якщо на сьогоднішній день заява про прийняття спадщини може бути подана до будь-якого нотаріуса (приватного чи державного) на території України, незалежно від останнього місця проживання померлого, на підставі якого нотаріус заводить спадкову справу, то після набрання чинності Законом №3450-IX (законопроект №9288) заяву про прийняття спадщини за загальним правилом потрібно буде подавати до будь-якого нотаріуса, який здійснює свою діяльність у тому нотаріальному окрузі, де було зареєстровано останнє місце проживання спадкодавця”, – розповіла Тетяна Голиця.

Також проектом №9288 вводяться такі зміни:

у період дії в Україні або окремих її місцевостях військового, надзвичайного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування подання заяв у сфері спадкування, зокрема щодо прийняття спадщини, відмови від спадщини тощо, здійснюється незалежно від місця відкриття спадщини;
якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, де ведуться бойові дії, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) у межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви.

"Якщо місцем відкриття спадщини була територія, де ведуться бойові дії, здійснення подальших дій стане можливим у будь-якого нотаріуса", — пояснив адвокат Микола Коломієць.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що у Мінсоцполітики нагадали про легальний спосіб накопичити собі додатковий стаж для пенсії.

Також ми писали, що ті, хто не хоче брати в руки зброю, може вибрати собі іншу спеціальність, необхідну під час війни.

Нагадуємо, що українцям розповіли, з якими симптомами вони можуть зателефонувати у швидку допомогу, а коли звертатися марно.