З початку 2024 року стартував другий етап земельної реформи, роблячи земельні ділянки доступними для покупки не лише фізичним особам, а й корпораціям. Ліміт землі, що може перебувати "в одних руках", збільшився з 100 гектарів до 10 тисяч гектарів, пише видання ЕП.

Однак, обмеження щодо користування землею залишаються незмінними. Залучення іноземців на ринок вимагає рішення на всеукраїнському референдумі, а державна земля залишається під забороною для продажу.

Варто зазначити, що не передбачається, що у власників паї та городів будуть забирати землю за умову, якщо вона легально оформлена відповідно до чинного законодавства. Зараз такі власники можуть продати свої сільськогосподарські землеволодіння.

Ще з 2020 року було відомо, що бізнес матиме право купувати землю з 2024 року, але запуск наступного етапу реформи викликав несхвалення деяких депутатів і фермерів.

На попередньому етапі народний депутат Дмитро Разумков вніс законопроєкт про відкладення другого етапу на рік, тоді як одна з великих аграрних асоціацій ініціювала петицію до президента з вимогою призупинити лібералізацію. Дискусії супроводжувалися песимістичними прогнозами щодо наслідків земельної реформи.

Критики реформи стверджують, що фермерам під час війни складно отримати зовнішнє фінансування, вони часто працюють у збиток та не можуть собі дозволити придбання землі, тому земля сконцентрується в руках великих корпорацій.

Інша частина ринку вважає, що завдяки продовженню реформи з'являться нові фінансові можливості, а страхи щодо монополізації землі великими гравцями необґрунтовані принаймні на найближчі 10 років.

З початку дії мораторію на продаж сільгоспземлі з 1 липня 2021 року вже викуплено понад 20 мільйонів гектарів. Протягом цього часу до 1 січня 2024 року землю могли придбати лише фізичні особи і обмежено - не більше 100 гектарів "в одні руки". Проте ця заборона не завадила окремим підприємствам і агрохолдингам консолідувати землю.

За цей період приблизно 540 тисяч гектарів землі змінили власників за даними Держгеокадастру. Третина проданих земель входить до обігу, решта передається шляхом дарування чи спадкування. Зазвичай продавали невеликі ділянки — до 5 гектарів.

Після початку війни ринок дещо призупинився, проте через два місяці активність відновилася. Тим не менш, сектор ще далеко від повного відновлення, пишуть у виданні. У кінці 2023 року обсяг продажів становив лише третину від показників 2021 року.

Наразі, за даними Мінагрополітики, лише близько 1% всієї сільськогосподарської землі перебуває в обігу на ринку.

Кількість землі, яка перейшла до бізнесу через пов’язаних фізичних осіб, зараз залишається невідомою. У проведеному дослідженні "KSE Агроцентру" зазначено, що понад 70% проданих земельних ділянок можуть перебувати в користуванні юридичних осіб, тоді як залишок використовується самими покупцями. Частина з цих 70% можливо була набута компаніями через афілійованих осіб.

Однак підвищення ліміту володіння землею до 10 тисяч гектарів не означає, що великі підприємства одразу придбають усю землю. Земельні ділянки в Україні в середньому мають розмір до 10 гектарів, тому цей процес невід'ємно займе певний час, особливо з участю фізичних осіб, що робить його більш ризикованим та тривалим.

Дослідження показує, що великі аграрні утворення ймовірно не зможуть викупити всю доступну землю через обмежений доступ до коштів. Вони зазнали втрати частини земельних активів та прибутку через війну.

У листопаді 2023 року ціна одного гектара землі, проданої на аукціонах, склала 36 тисяч гривень. Отже, придбання 10 тисяч гектарів обійдеться агрохолдингу щонайменше у 360 мільйонів гривень. Це значна сума, на яку, ймовірно, не зможуть розрахуватися багато компаній, особливо для купівлі землі, що перевищує 10 тисяч гектарів через пов'язаних осіб, зауважують фахівці.

Більшість агрохолдингів не матимуть можливості придбати земельні ділянки з юридичних причин. Земельний кодекс забороняє компаніям, де бенефіціарами є іноземці, отримувати власність на землю в Україні. Це стосується таких іноземних компаній, як "Агропросперіс" (США) або "Континентал фармз груп" (Саудівська Аравія), які мають великі земельні площі в Україні. Також, ймовірно, ринок не побачить участі публічних українських компаній, чий склад акціонерів включає іноземних інвесторів, таких як "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка або "Кернел" Андрія Веревського.

Ціни на землю можуть варіюватися не лише в різних регіонах, але й навіть на сусідніх ділянках. Щоб орієнтуватися, можна скористатися середніми цінами, які оприлюднює Держгеокадастр. Однак офіційна статистика відображає нижчі ціни, ніж реальні, зауважує засновник сервісу Feodal Андрій Дем'янович.

Неухильний наслідок збільшення лімітів земельної власності та відкриття доступу юридичних осіб на ринок - зростання цін. Збільшення числа покупців підвищує попит на землю, що призводить до зростання цін. У той же час, ніхто з експертів не може точно оцінити, наскільки зростуть ціни на гектар землі.

В асоціації, що об'єднує агровиробників, стверджують, що понад 70% опитаних фермерів виступають проти підвищення лімітів. Вони вказують на ризик концентрації землі в великих агрохолдингах.

На думку фахівців, у невигідному становищі опинилися середні фермерські господарства (понад 500 Га), через те, що на відміну від малих господарств (до 500 Га) для них не передбачено дешевих кредитів на придбання землі й вони не мають доступу до спеціальних програм.

Нагадаємо, у податковій розповіли про зміни для землевласників.

Раніше портал "Стіна" писав, українцям нагадали про обов'язок оформити земельні ділянки.

До слова, у Раді хочуть "перевиконати" план з продажу сільськогосподарської землі.