Смерть - неминуча складова життя, проте процеси, що відбуваються в мозку вмирущих, залишаються практично вивченими для вчених. Нейробіолог Джимо Борджигін розповіла в інтерв'ю ВВС про лабораторний експеримент, під час якого їй і колегам вдалося випадково спостерігати за мізками смертельних щурів.

"В одного з щурів спостерігалося збільшене виділення серотоніну, що може спричинити галюцинацію", - поділилася вчена.

У дослідженні 2013 року, проведеному на щурах, було зафіксовано підвищення активності кількох нейротрансмітерів після зупинки серця та припинення надходження кисню до мозку.

"Рівень серотоніну збільшився у 60 разів, концентрація допаміну - гормону задоволення, - у 40-60 разів, а викид норадреналіну, що відповідає за концентрацію уваги, також значно зріс", - розповіла Борджигін, додавши, що ці рівні перевищували ті, що зазвичай спостерігаються. у живих тварин.

У 2015 році її група опублікувала нове дослідження, присвячене вивченню мозкової активності вмирущих щурів. "В обох випадках ми спостерігали інтенсивну активацію мозку у момент смерті", - зазначила вчена.

У 2023 році її команда провела дослідження на людях, котрі перебували в коматозному стані з підключеною апаратурою для електроенцефалографії. "Чотири пацієнти помирали від різних хвороб", - пояснила вона.

З дозволу родичів пацієнтів відключили від апаратів штучної вентиляції легень. У двох із них дослідники зафіксували раптове збільшення активності мозку, пов'язане з когнітивними функціями. Також були виявлені гамма-хвилі - найшвидші мозкові хвилі, що відіграють ключову роль у складній обробці інформації та формуванні пам'яті.

"При відключенні апаратів штучної вентиляції легень настає генералізована гіпоксія - нестача кисню в крові", - пояснила фахівець.

Гіпоксія сигналізує зупинку серця, і як тільки апарати було відключено, мозок двох пацієнтів активізувався буквально протягом кількох секунд.

На відміну від щурів, де спостерігалася повна активація мозку, люди активували окремі ділянки, пов'язані з когнітивними і свідомими функціями. Одна з таких зон - скронево-тім'яний вузол, що відповідає за сенсорне сприйняття і пов'язаний зі свідомістю та снами.

"Також спостерігалася підвищена активність у зоні Вернике, яка відповідає за мову, мову і слух, і у скроневій частині мозку", - зазначила Борджигін.

Раніше "Стіна" інформувала, скільки годин потрібно спати за добу, щоб висипатися.

Нагадуємо, як упоратися з хронічним безсонням.