За 2025 рік українські банки закрили рахунки за статтею фінансового моніторингу 30 тисячам ФОПів. Блокування рахунків — перший крок у цьому процесі. Як приватному підприємцю не допустити цього, забезпечити нормальний рух грошей, не викликаючи підозру з боку фінмоніторингу, або швидко зняти всі питання з його боку, разом із юристами і банкірами розбирався «Мінфін».

Станом на початок серпня в Україні працювали близько 2,15 млн ФОПів. Про кількість закритих через фінмон 30 тис. рахунків малих підприємців заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк повідомив наприкінці червня. Тобто станом на зараз ця цифра могла суттєво зрости, надто враховуючи посилення уваги банкірів до рахунків ФОП у рамках боротьби із незаконною підприємницькою діяльністю і ухиленням від оподаткування через систему спрощеного оподаткування.

Не існує ідеального рецепту, як не потрапити до поля зору банківської служби фінансового моніторингу. По-перше, банки не розкривають вичерпного переліку параметрів, за якими визначають операцію як сумнівну, бо в такому випадку порушники можуть швидко навчитися обходити фінмоніторинг.

По-друге, кожний банк має свої особливості цієї процедури. Але загальні правила фінмону прописані законодавчо, а практика вирішення проблем із блокуванням рахунків дозволяє юристам виділити потенційно небезпечні транзакції.

Отже, чинне антивідмивне законодавство (Закон № 361-IX) зобов’язує банки здійснювати фінансовий моніторинг операцій, які можуть мати ознаки ризику.

Одним із ключових тригерів для такої перевірки є розмір та характер платежу. Законодавчо встановлений поріг обов’язкового фінансового моніторингу — 400 тис. грн. Якщо платіж досягає або перевищує цю суму, банк автоматично ініціює перевірку джерела походження коштів, правомірності операції та відповідності платника задекларованій діяльності. Це стосується як безготівкових, так і готівкових транзакцій.

Привернути увагу фінмону можуть і дрібніші транзакції, якщо вони мають ознаки ризиковості або нетиповості. НБУ визначив понад 70 показників, що можуть викликати підозру та стати основою для початку перевірки.

При цьому дуже часто банки встановлюють значно нижчі граничні суми контрольованих операцій.

«Банки мають внутрішні регламенти і можуть встановлювати власні порогові значення — наприклад, 100 000 або навіть 30 000 гривень, залежно від профілю клієнта. Згідно з практикою фінансових установ, до додаткової перевірки можуть призвести транзакції в діапазоні 30 000−400 000 гривень, якщо вони містять ознаки ризику.

Типовими ситуаціями, які можуть викликати підозру у фінмоніторингу банку, є, насамперед, платежі, що не відповідають заявленій діяльності ФОП.

Наприклад, айтішник отримує великі суми за товарні поставки або будівельні роботи. Увагу також привертають регулярні або нетипові надходження однакових сум, особливо від фізичних осіб, — це може трактуватись банком, як спроба ухилення від податків або маскування інших схем", — розповів «Мінфіну» адвокат GRACERS Анатолій Сівоздрав.

Олександр Ніколенко, керівник напрямку малого та середнього бізнесу àбанку уточнює, що правила налаштовані не тільки на суми окремих платежів, їх кореспонденцію (хто контрагент), а й на «лічильники» у періоді.

«Тригерами можуть виступити різкі сплески оборотів, операції, нетипові для задекларованої діяльності, та значні перевищення надходжень від зазначених як прогноз в опитувальниках», — додає він.

Керуючий партнер Адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз, виділив свої топ-3 операцій, які можуть привернути увагу фінмоніторингу:

  • Різке зростання обороту. Вчора у вас було «на каву», а сьогодні — «на Теслу». Для банку це, як несподівана стрижка — відразу виникає підозра, що щось «відрізали».
  • Надходження від великої кількості різних платників-фізосіб. Виглядає як «відмивання» або «спільний обід на весь клас».
  • Регулярні великі суми з-за кордону без чіткого призначення. Банку складно повірити, що вам просто «дякують за гарну роботу».

Також і банкіри, і юристи серед найпоширеніших помилок ФОП вказують використання особистих карткових рахунків для підприємницьких розрахунків. Банки, керуючись внутрішніми правилами та рекомендаціями НБУ, можуть трактувати такі дії, як «змішування особистих та підприємницьких коштів», що є підставою для запиту документів або блокування рахунку.

Окремої уваги заслуговують операції ФОП із іноземними партнерами, оскільки вони ще додатково підлягають валютному контролю.

Фінансисти радять своїм клієнтам-приватним підприємцям бачити в банку не загрозу, а партнера і, аби уникнути конфліктних ситуацій, домовлятися «на березі».

«На початку співпраці з банком необхідно надати правдиві та коректні дані щодо запланованих обсягів операцій за рахунком, зазначити реальні види діяльності. У подальшому притримуватись цих меж, та не проводити операцій, які не можуть бути підтверждені документально (договорами тощо)», — уточнює Олександр Ніколенко.

До того ж, за його словами, перед проведенням операції клієнт може отримати консультацію щодо рівня її ризиковості через підтримку чи відділення.

Дмитро Слободянюк склав для ФОП коротку інструкцію, як отримати гроші за роботу і не потрапити до зони уваги фінмоніторингу:

  • Переконайтеся, що всі кошти, які надходять на ваш рахунок, відповідають зареєстрованим вами видам економічної діяльності (КВЕДам).
  • Завжди укладайте договори, акти виконаних робіт, наданих послуг або рахунки-фактури (інвойси) на всі надходження коштів. Це є основним доказом легальності ваших операцій.
  • Не намагайтеся ділити великі суми на менші платежі, щоб уникнути моніторингу. Банки розпізнають такі операції як підозрілі.
  • Не використовуйте рахунок ФОП для особистих потреб. Регулярні надходження від фізичних осіб без чіткого призначення платежу або використання рахунку для особистих витрат можуть викликати питання.
  • Дотримання податкового законодавства і своєчасна сплата податків також є ознакою прозорості діяльності.

Якщо ж так сталося, що банк все ж таки заблокував чи обмежив можливість користування рахунком, то налагодити добрі стосунки з ним ФОПу цілком можливо.

«Зазвичай, у разі блокування банк надсилає перелік питань, на які треба надати відповідь та документальні підтвердження. Від швидкості, якості та повноти відповіді залежить і подальший результат розгляду», — каже Олександр Ніколенко, керівник напрямку малого та середнього бізнесу àбанку.

Якщо ваш рахунок заблоковано, Дмитро Слободянюк із RELIANCE радить діяти за таким алгоритмом:

  • Першим кроком є негайне звернення до банку (менеджера, служби підтримки) — запитайте точну причину блокування та які документи необхідно надати.
  • Банк надасть перелік необхідних документів. Це можуть бути: договори (з актами виконаних робіт/наданих послуг), рахунки-фактури (інвойси), банківські виписки (якщо запитують про інші рахунки), податкова звітність (декларації ФОП), пояснення щодо економічної суті операції, документи, що підтверджують джерело походження коштів (якщо це особисті кошти або значні внески).
  • Надайте банку всі запитувані документи в повному обсязі та в чіткі терміни. Складіть детальне пояснення щодо кожної операції, яка викликала питання. Пояснення має бути логічним, послідовним і підтверджуватися документально.
  • Банк може запитати додаткові документи або уточнення. Співпрацюйте з банком і оперативно надавайте всю необхідну інформацію.
  • Якщо ситуація складна, ви не розумієте вимог банку або банк відмовляється розблокувати рахунок після надання всіх документів, розгляньте можливість звернення до юриста, який спеціалізується на банківському праві або фінансовому моніторингу.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що українців попередили, коли потрібно сплатити податок за перекази між банківськими картками.

Також ми писали про те, що українцям розповіли, коли ТЦК та поліція мають право перевіряти документи та доставляти у військкомат.

Нагадуємо, що у ЗСУ готуються до поступового оновлення військової форми – новий камуфляж покликаний замінити звичний піксель.