В останні роки вчені все частіше наголошують, що сприйняття болю не обмежується фізіологією. Команда фахівців з університетів США та Австралії дійшла висновку: сам факт встановлення діагнозу здатний помітно полегшити страждання.
Детальніше про те, як угамувати біль без прийому лікарських препаратів, повідомляє "Стіна", посилаючись на Daily Mail.
Такий феномен дослідники назвали «ефектом Румпельштильцхена», відсилаючи до казкового персонажа, який втратив чинність після того, як його ім'я стало відоме.
За спостереженнями лікарів, пацієнти, яким озвучили точну назву їхнього стану, нерідко відзначають зниження болю.
Це стосується як хронічних розладів на кшталт синдрому дефіциту уваги або аутизму, так і звичайних скарг, наприклад, головного болю, спричиненого стресом.
Вчені пов'язують ефект з тим, що діагноз знімає невизначеність: коли людині пояснюють джерело страждань, психіка реагує полегшенням.
Австралійське дослідження 2021 підтвердило: люди, які отримали медичний висновок, менше схильні звинувачувати себе і частіше відчувають, що ситуація піддається контролю. У ряді випадків таке пояснення діяло сильніше, ніж лікарські препарати.
Особливо помітним результат виявився у пацієнтів із неясними симптомами: постановка чіткого діагнозу та позитивний прогноз покращували самопочуття значно більше, ніж відсутність відповіді.
Експерти зазначають, що діагностичний процес виконує як клінічну, а й соціальну функцію. Назва хвороби допомагає людині описувати свої відчуття, знаходити спільну мову з лікарями, а також приєднуватися до громад підтримки. Таким чином, діагноз стає інструментом комунікації та способом знизити внутрішню напругу.
На думку дослідників, діагноз дає як розуміння, а й своєрідне «право бути хворим». Це знижує внутрішню боротьбу та допомагає сприймати лікування як закономірний процес.
Навіть у випадках, коли не застосовуються лікарські препарати, саме усвідомлення хвороби здатне пом'якшити відчуття болю та дати надію на покращення.
Проте вчені наголошують і на ризиках. Іноді діагноз може сприйматися як тавро, призводити до стигматизації або обмежувати самоідентичність.
У таких ситуаціях пацієнт починає почуватися не особистістю, а виключно носієм хвороби, що підвищує ризик соціальної ізоляції. Тому фахівці радять лікарям враховувати не лише медичний, а й психологічний бік постановки діагнозу.
Автори публікації у журналі BJ Psych Bulletin пояснюють: діагноз — це своєрідна призма, через яку людина дивиться на свої страждання.
Правильно підібрані слова можуть послабити біль та покращити емоційний стан, а невдало вибрані формулювання, навпаки, посилити дискомфорт.
Дослідники підкреслюють, що поки що цей ефект вимагає подальших клінічних доказів. Проте вже зараз ясно: грамотно побудована комунікація між лікарем та пацієнтом може впливати не менше, ніж лікарські препарати.
Раніше "Стіна" інформувала, які таблетки здатні повільно погубити печінку.
Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, чи можна пити алкоголь після прийому пігулок.
