Українців попередили про графіки відключення світла – коли та як на довго

Отже, оскільки через постійні ворожі обстріли ситуація може бути не стабільною, то українцям розповіли чи варто все ж таки готуватися до відключень. Про це пише Стіна з посиланням на матеріал hromadske.

«Масових відключень електрики в холодний період, може, і вдасться уникнути, але в якомусь вигляді відключення будуть, однозначно будуть», — говорить експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Цієї зими Україна знову може зіткнутися з дефіцитом тепла й світла. У випадку затяжних обстрілів чи перебоїв з імпортом країна ризикує пройти холодний сезон з критичними запасами.

Яким може бути сезон 2025/2026 і чи вдасться Україні пережити його без масштабних енергетичних криз?

Як і інші галузі економіки, українська енергетика готується пережити холодний сезон «на мінімалках» — з не надто великими запасами газу, з мінімально необхідною потужністю електросистеми. Якщо росія посилить атаки по енергетичній інфраструктурі, це може вдарити по щоденному комфорту громадян.

Для проходження осінньо-зимового періоду з теплом і світлом Україні потрібно щонайменше 13,2 мільярда кубометрів газу, з яких внутрішні джерела можуть забезпечити лише 8,6 мільярда. А також — потрібна потужність електросистеми на рівні 16,5 ГВт-год, хоча наразі є тільки 13 ГВт-год внутрішньої потужності.

«Масових відключень електрики в холодний період, може, і вдасться уникнути, але в якомусь вигляді відключення будуть, однозначно будуть. Вони можуть бути пов’язані з негодою — у липні, наприклад, в Україні частково або повністю були знеструмленими до 700 населених пунктів через негоду. А другий чинник — не те що можливими, а високоймовірними є удари російських збройних сил по енергетичній інфраструктурі», — говорить експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Для прикладу, на ранок 25 серпня без електрики перебували 28 населених пунктів, переважно на Прикарпатті. Тоді ж без електрики лишилися деякі громади Полтавщини. Зношеність електромереж призводить до того, що кожний випадок суттєвої негоди несе в собі досить великі загрози для енергетики.

На початок 2025 року в електросистемі України налічувалося приблизно 12 ГВт потужностей генерації. У першій половині 2025-го, за даними Станіслава Ігнатьєва, енергетичного експерта Українського інституту майбутнього, до системи додався приблизно 1 ГВт розподіленої генерації — невеликих установок, що генерують електрику з газу чи біометану, а також вітряків і сонячних електростанцій.

Минулої зими максимум споживання був на рівні 16-16,5 ГВт на годину, за даними консалтингової компанії DiXi Group, і масових відключень не застосовувалось. Якщо до нинішньої потужності української електросистеми на рівні 13 ГВт додати ще потенційно можливі 2,1 ГВт імпорту — виходить сумарно 15,1 ГВт. Тож певний дефіцит електрики, враховуючи пікові показники її споживання під час зими, у системі все ж таки є.

«Ми розуміємо, що імпортувати електрику можемо, лише якщо електроенергія в наших європейських партнерів також є, а в такі періоди, коли холодно, наприклад, у тій самій Польщі, зайвої електрики в неї може не бути. Тому відключення потенційно можливі», — говорить Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього.

Ще до великої війни державна компанія «Укренерго» визначала, що українській електросистемі не вистачає принаймні 2 ГВт маневрової потужності, на кшталт газових станцій, а також 2 ГВт потужності систем накопичення електрики. Вони потрібні для того, щоб акумулювати електрику від сонячних і вітрових станцій та видавати її в мережу, коли сонця й вітру немає, але електрика вже накопичена.

Звісно ж, після того як росіяни зруйнували або пошкодили 11 ГВт українських потужностей, а до ладу було повернуто лише приблизно 6 ГВт — не дивно, що дефіцит електрики в українській енергосистемі можливий.

Однак експерти кажуть, що надмірно хвилюватися все ж не варто. «Наразі я оцінюю стан енергосистеми й рівень підготовки до опалювального сезону як цілком задовільний, тому що ремонти всі — і планові, і аварійно-відновлювальні — йдуть за планом. А якщо будуть обстріли, то, на жаль, прогнозувати дуже важко, тому що це залежить від інтенсивності й від того, наскільки прицільно росіяни можуть атакувати енергосистему», — говорить Дарія Орлова, аналітикиня консалтингу ExPro Electricity.

Україна вже звикла імпортувати електрику з Польщі, Словаччини та Угорщини — і досі це працювало без особливих перебоїв, але у справу можуть втрутитися політичні фактори. Після того як українські дрони пошкодили нафтопровід «Дружба», який постачає нафту з росії до Словаччини та Угорщини, лідери цих країн висловили різке невдоволення й пригрозили, що можуть обмежити постачання енергоресурсів до України.

Угорський прем’єр Віктор Орбан навіть написав листа із цього приводу американському президентові Дональду Трампу, і той підтримав занепокоєння Орбана. А Україна все одно потребує угорської електрики.

«Постачання від угорської сторони то є, то немає. На сьогодні знову в нас немає стабільного електропостачання від угорської сторони. Це, звичайно, пов’язано з політичним тиском команди угорського прем’єра», — зазначає Станіслав Ігнатьєв з Українського інституту майбутнього.

З імпортуванням електрики є також проблема, що тут фактично відсутнє довгострокове планування, що створює незручності для України. «Для прогнозування ринку імпортери електроенергії повинні мати “тверді” контракти на квартал, пів року або рік для нормального ринкового планування, а не тільки роботи на спотових ринках. Імпортери електроенергії повинні мати гарантію того, що вони зможуть постачати ресурс до України. Зараз доступні лише короткострокові контакти на бронювання міждержавного перетину», — пише профільне видання «Енергобізнес».

При цьому імпортна електрика переважно поширюється по західному регіону України — через технічні нюанси — у той час, як найбільшим промисловим споживачем електрики є кластер Дніпро — Запоріжжя.

Саме з метою стимулювання імпорту Нацкомісія з ринків енергетики з 1 серпня підвищила максимальні граничні ціни на електроенергію для бізнесу у вечірні години на 60%. Також, з 1 вересня на 14-23% зростуть тарифи аж 18 обленерго — це стосується непобутових споживачів. Бізнес у відповідь скаржиться на життя, бо електрика стає надто дорогим ресурсом.

Так, голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук у своєму нещодавньому дописі зауважив про долю металургійного підприємства «Арселор» у Кривому Розі: «Окремо бачу загрозу зупинки “Арселору” через ціни на електроенергію. Підприємство вже бʼє на сполох щодо цього питання. З урахуванням того, що ГЗК [гірничо-збагачувальні комбінати] працюють менш ніж наполовину, зупинка підприємства може стати найсильнішим ударом по Кривому Рогу. Якщо це станеться — може зрости безробіття та соціальне навантаження».

Якщо говорити про довгострокове майбутнє української електросистеми, то в разі неповернення під контроль України окупованої Запорізької АЕС з її 6 ГВт потужності — доведеться ці 6 ГВт побудувати. Як — питання відкрите. Станіслав Ігнатьєв з Українського інституту майбутнього вважає, що це можна зробити, розвиваючи індустрію газопоршневих установок, станцій на біогазі, сонячних електростанцій і вітряків.

Він називає один з успішних прикладів — у місті Теофіполь Хмельницької області побудовано біометановий завод потужністю 30 МВт — цього має вистачити на 30 тисяч домогосподарств. Він працює на відходах цукрового комбінату і є одним із найбільших у Європі.

Міністерство енергетики своєю чергою говорить про потребу розвивати атомну генерацію та добудовувати енергоблоки Хмельницької АЕС. Однак ідея закупівлі реакторів російського виробництва в Болгарії нині загальмувала через небажання їх продавати з болгарської сторони.

«Я так розумію, що ситуація не розв’язується і не рухається вперед. Відповідно, якщо розглядати інші блоки, а не російські з Болгарії, то це треба перероблювати всю технічну документацію. Фактично, робити проєкт заново, а на це потрібен час. Тому я б не розраховувала на те, що вже наступного року можемо почати будівництво нових блоків Хмельницької АЕС», — говорить Дарія Орлова з ExPro Electricity.

«Варто підкреслити, що будь-які кроки в розвитку ядерної енергетики мають ухвалюватися за широкої участі суспільства, як це практикується в інших державах», — кажуть аналітики DiXi Group.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що восени українцям пообіцяли проіндексувати пенсії – у кого та на скільки виростуть виплати.

Також ми писали про те, що українцям розповіли, скільки доведеться платити за опалення та світло взимку, а також як можна заощадити.

Нагадуємо, що безробітним українцям, які відмовилися від працевлаштування за кордоном, загрожує покарання.