У одному з останніх постів Богдана Вайвали виявилося вже понад 30 000 репостів. У центрі уваги опинився один із ключових віршів з творчості молодого українського поета Павла Тичини. Цей поет відомий як автор таких творів, як "Сонячні Кларнети" та "Світлоритми", які стали справжніми символами України.
Що за вірш так зацікавив користувачів соцмереж? Це було щось величезне, щось, що вразило читачів своєю відвертістю та силою вираження. У цьому вірші Тичина розкривав найглибші почуття, пов'язані з батьківщиною, природою, любов'ю та патріотизмом. Його слова стали як відкриттям для багатьох, і саме тому цей пост отримав таку велику увагу в мережі.
Важливо відзначити, що пост був представлений без будь-якої цензури. Це дозволило передати всю глибину і емоційну насиченість вірша, не обмежуючись будь-якими змінами або скороченнями. Такий підхід до представлення тексту надав йому ще більшої правдивості й автентичності.
Я єсть народ,
якого Правди сила!
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Московіє! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? — та, подавившись, падаєш в траву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила,
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла.
Сини мої, незламні українці,
я буду Вас за подвиг прославлять,— ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з ярма спішіте визволять!
На слобожанських нивах, на подільських, на Чорнім морі
я прошу, молю! — вбивайте ворогів,
злодюг кремлівських, вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Повстань! І з ран — нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яке зерно! росиця!
Ну як не сіять? Як відсіч ворогу не дать!
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла.
Кремлівська гнидь, тремти!
Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову!
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Раніше ми писали про це, що вчені виявили унікальне поховання, пов'язане з Олександром Македонським.
Також ми згадували про те, що у Псалмах знайшли рядки про Україну та росію – точно описана ситуація.
