З 1 серпня українці стикнуться з великою кількістю нововведень і одне з таких – відкритий банкінг. Як це працюватиме та як вплине на розрахунки громадян, - пояснює «Стіна» з посиланням на НБУ.
Що таке відкритий банкінг, як він працюватиме та що це дасть українцям – розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан у подкасті «Хроніки економіки» видання «Економічна правда».
Що таке відкритий банкінг?
Відкритий банкінг – це безпечний та структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг (банками і небанківськими фінустановами), що ведуть рахунки користувачів, та третіми сторонами через спеціалізовані інтерфейси (API).
Важливо, що такий обмін здійснюється виключно за згодою користувача рахунку.
Лише він вирішує, яка установа може отримати відомості про його рахунок та які саме відомості (дані про баланс, історію операцій).
Що змінюється з 1 серпня?
З цієї дати вводяться в дію норми глави 4 розділу IV Закону України «Про платіжні послуги», який зобов’язує всі банки і небанківські фінустанови, що ведуть рахунки клієнтів, відкрити свої API, щоб треті сторони могли підключатися до них і надавати нефінансові платіжні послуги громадянам.
Але все це запрацює поступово. Бо всі установи, що планують працювати через відкритий банкінг, обов’язково повинні перед цим отримати авторизацію в НБУ.
Крім того, банки і небанківські фінустанови, що ведуть рахунки клієнтів, повинні відкрити свої API, що є доволі складним технічним процесом.
Також спочатку в межах відкритого банкінгу будуть відкриті API для доступу до рахунків фізичних осіб. Згодом відкритий банкінг запрацює для ФОПів та юридичних осіб, це дасть їм змогу, зокрема, спростити бухгалтерський облік чи автоматизувати управління фінансами.
Чи безпечним буде обмін даними для користувача?
Щоб надати третім сторонам доступ до своїх даних, користувач має надати на це відповідну згоду – безпосередньо банку чи фінансовій установі, що веде його рахунок.
Під час надання такої згоди діятиме посилена (двофакторна) автентифікація. Адже фінустанова має переконатися, що згоду надає саме власник цього рахунку. Надавати її треба буде щоразу під час здійснення операцій у межах відкритого банкінгу.
Крім того, компанії, які можуть звертатися для отримання інформації про рахунки певного клієнта, повинні бути авторизовані Національним банком. Фінустанови, що ведуть рахунки, зможуть перевірити цю інформацію в Реєстрі платіжної інфраструктури НБУ.
Важливо, що треті сторони не матимуть доступу до коштів клієнтів, а лише до певної інформації, необхідної для надання послуги.
«Під час авторизації в НБУ нові гравці повинні довести, що вони готові й спроможні виконувати вимоги щодо управління ризиками, кібербезпеки, захисту персональних даних. Національний банк перевірятиме цю інформацію. Користувачі можуть бути впевнені, якщо певна компанія отримала авторизацію, то їй можна довіряти», – розповів Олексій Шабан.
На практиці ж це виглядатиме так: система дозволить оплачувати покупки однією дією. При цьому кошти можуть списуватись з кількох карт клієнта та різних банків одночасно, якщо не вистачає на одній.
Для користування послугою треба буде встановити відповідний застосунок, авторизуватись через BankID та надати дозвіл на доступ до своїх рахунків.
Відкритий банкінг знаходиться по початковому етапі впровадження, а вже повноцінно система функціонуватиме лише з 2027 року.
Раніше ми писали, що ціни на продукти харчування в Україні вже вищі за європейські.
Нагадаємо, українцям озвучили серпневі тарифи на електроенергію та газ.
Зверніть увагу, в Україні хочуть розширити перелік пільгових категорій, які можуть не сплачувати податок.
