Час, коли людина приймає їжу вранці і ввечері, здатний впливати на темпи старіння організму. Найбільш уразливими до таких змін виявилися серце та печінка. Про це повідомляє Earth.

Згідно з даними Національного обстеження здоров'я та харчування (NHANES), проаналізованим дослідницею Мейся Рен із Медичного університету Фуцзянь, найменший ризик старіння спостерігався у людей, які закінчували останній прийом їжі до 21:00. При цьому оптимальні інтервали розрізняються для різних органів: для організму в цілому та серця – приблизно з 15:00 до 17:00, а для печінки – з 17:00 до 19:00.

Вчені пояснюють це тим, що пізні прийоми їжі можуть збивати циркадні ритми - внутрішній добовий біологічний годинник. У цей час процеси відновлення повинні працювати активніше, проте перетравлення їжі та засвоєння поживних речовин можуть заважати цьому. Зокрема, це пов'язують із підвищенням рівня інсуліну в нічний час та уповільненням аутофагії – процесу очищення клітин.

Не менш значущим виявився час сніданку. У тих, хто їв пізно - ближче до полудня, ризик старіння був на 61% вищим у порівнянні з людьми, які снідали до 8 ранку.

Окрему увагу вчені приділили тривалості так званого харчового вікна протягом доби. Якщо людина утримувалася від їжі більше 16 годин на день, ймовірність прискореного старіння збільшувалася більш ніж удвічі, особливо це позначалося станом серця.

У цьому різні органи реагують режим харчування по-різному. Найчутливішими виявилися серце та печінка, тоді як нирки виявляли меншу залежність. З віком вплив посилюється - після 40 років зв'язок між часом прийому їжі та процесами старіння стає більш помітним.

Дослідження також виявило різницю між чоловіками і жінками. У чоловіків час вечері сильніше пов'язаний із віковими змінами органів, а у жінок більш вираженою виявилася залежність від тривалості харчового проміжку. При цьому якість харчування не компенсує порушення режиму: навіть при збалансованому раціоні пізні або зміщені їди асоціюються з гіршими показниками старіння.

Автори підкреслюють, що робота має обмеження, оскільки ґрунтується на разових даних і не встановлює прямий причинно-наслідковий зв'язок. Проте результати вказують на те, що час їди може відігравати важливу роль у процесі здорового старіння поряд з калорійністю та складом раціону.